Правила іменування змінних

Паскаль не чутливий до регістру символів, це означає, що змінні myvariable и MyVariable - еквівалентні(тобто імена вказують на одну і ту саму змінну). Однак для покращення читабельності коду, необхідно використовувати Camel Case та Pascal Case нотації.

PascalCase – це стиль написання імен, при якому складні слова в назві ідентифікатора пишуться злитно, і кожне слово розпочинається з велкої букви. Приклад: MyVar, MyBestProgramm, WorkArray.
Паскаль нотація використовується для назв класів, публічних полів даних та констант, а також для іменування процедур та функцій.

CamelCase (верблюжа нотація) – це стиль що повторює правило для попередньої нотації, тільки розпочинається з маленької букви. Наприклад: firstElement, myField, btnRun.
Нотація використовується для локальних змінних та констант.

Довжина імені може бути будь-якою, однак деякі компілятори враховують тільки перші 32 символи. Рекомендується використовувати не більше 15 знаків, цього цілком достатьно для написання унікальних ідентифікаторів, а програма без проблем скомпілюється в будь-якому IDE для мови Pascal.

Для назв екземплярів візуальних елементів ми рекомендуємо використовувати наступні префікси:

Название елемента Префікс Приклад змінної
Button btn btnClean
CheckBox, ComboBox cb cbSelectLanguage
Label lbl lblStatus
Edit tb(от Text Box) або te(Text Edit) tbInputValue
RadioButton rb rbFirst
MainMenu mnu mnuMain
ListBox lb lbNames
GroupBox gb gbOptions

По цьому принципу можна створювати імена для інших типів.

Не рекомендується додавати префікси та закінчення для простих типів даних мови Pascal. Таких як string, integer, real, char

Для імен об’єктів краще всього використовувати префікс чи закінчення, яке містить повну назву класу. До прикладу для TForm використовуємо - formMain или mainForm.

Дивіться також: