Паскаль не чутливий до регістру символів, це означає, що змінні myvariable и MyVariable - еквівалентні(тобто імена вказують на одну і ту саму змінну). Однак для покращення читабельності коду, необхідно використовувати Camel Case та Pascal Case нотації.
PascalCase – це стиль написання імен, при якому складні слова в назві ідентифікатора пишуться злитно, і кожне слово розпочинається з велкої букви. Приклад: MyVar, MyBestProgramm, WorkArray.
Паскаль нотація використовується для назв класів, публічних полів даних та констант, а також для іменування процедур та функцій.
CamelCase (верблюжа нотація) – це стиль що повторює правило для попередньої нотації, тільки розпочинається з маленької букви. Наприклад: firstElement, myField, btnRun.
Нотація використовується для локальних змінних та констант.
Довжина імені може бути будь-якою, однак деякі компілятори враховують тільки перші 32 символи. Рекомендується використовувати не більше 15 знаків, цього цілком достатьно для написання унікальних ідентифікаторів, а програма без проблем скомпілюється в будь-якому IDE для мови Pascal.
Для назв екземплярів візуальних елементів ми рекомендуємо використовувати наступні префікси:
Название елемента | Префікс | Приклад змінної |
---|---|---|
Button | btn | btnClean |
CheckBox, ComboBox | cb | cbSelectLanguage |
Label | lbl | lblStatus |
Edit | tb(от Text Box) або te(Text Edit) | tbInputValue |
RadioButton | rb | rbFirst |
MainMenu | mnu | mnuMain |
ListBox | lb | lbNames |
GroupBox | gb | gbOptions |
По цьому принципу можна створювати імена для інших типів.
Не рекомендується додавати префікси та закінчення для простих типів даних мови Pascal. Таких як string, integer, real, char
…
Для імен об’єктів краще всього використовувати префікс чи закінчення, яке містить повну назву класу. До прикладу для TForm використовуємо - formMain или mainForm.