Ввід в Lazarus
Lazarus (лазарус) – це середовище для розробки мови програмування високого рівня Free Pascal. В Lazarus використовується компілятор з відкритим вихідним кодом Free Pascal, який має дві важливі особливості: сумісність з Delphi та кросплатформенність, це значить, що один раз написана програма може бути запущена на різних платформах: Windows, Linux, Mac OS, Android.
Перша програма
Після установки інтегрованого середовища розробки Lazarus, як було описано в попередній темі, ми можемо приступити до розробки програм на мові програмування Free Pascal. Напишемо першу просту програму.
Структура програми
Структура консольного додатку на мові програмування Паскаль program Name; {назва програми} uses {список підключених модулів, які використовує програма} const {список констант користувача} type {типи користувача} var {список змінних рівня програми} begin {тіло програми} end.
Ідентифікатори, зарезервовані слова та пунктуація
Ідентифікатор – це назва, яку програміст присвоює змінній чи константі. Він повинен відповідати наступним правилам: Розпочинається з літери англійського алфавіту чи знака підкреслювання “_”.
Правила іменування змінних
Паскаль не чутливий до регістру символів, це означає, що змінні myvariable и MyVariable - еквівалентні(тобто імена вказують на одну і ту саму змінну).
Константи
Константи (від constants) – це індентефікатори, яким присвоюється значення тільки один раз, на етапі компіляції програми, і значення яких не може бути змінено в процесі роботи програми.
Змінні та типи даних
Змінна – іменована область в пам’яті, яка доступна для читання та запису в ходы виконання програми. В мові Паскаль змінні оголошуються в блоці var.
Операції з числами
Оператор присвоєння Після оголошення змінної, ви можете присвоїти їй значення, для цього використовується оператор :=. Змінній можна присвоїти як одне значення, так і матаметичну послідовність.
Умовні вирази в Паскаль
В мові Pascal присутній ряд операцій для роботи з логічним типом даних – boolean. Логічна змінна може приймати тільки два значення – True(істине) або False(хибне).
Конструкція розгалуження if then else
Оператор if then дозволяє виконувати умовне розгалуження ходу програми на основі результату деякої логічної операції. Приклад використання оператора: if a > b then write('a > b'); {якщо перекласти код на українську, то виходить якщо a > b тоді вивести('a > b'); } Процедура write виконається тільки у випадку, якщо змінна a більша b.
Оператор вибору case of
Умовна конструкція if then else дозволяє нам реалізувати декілька розгалужень в програмі. Та сама задача може бути реалізована більш простим методом, за допомогою оператора вибору - case of.